ЕЛЬФА — ТЛУМАЧЕННЯ

Е́ЛЬФА

Див. ельф.

ЕЛЬФИ
Етимологія: нім.

В давньогерманській міфології духи природи, які нібито жили в повітрі, землі, горах. Е. виступають у казках як жваві й веселі створіння.
Словник іншомовних слів

ЕЛЬФ а, ч., рідко Е́ЛЬФА, и, ж.

У давньогерманській міфології – доброзичливий дух природи, який нібито жив у повітрі, землі, горах і т. ін. Приклади
  • – Ти казала, що в кожній квітці живе маленький ельф або ельфа, що вони щоночі виходять з квіток і грають, танцюють, співають. (Леся Українка)
  • Ельфи веселі водять беззвучні танки і росу п'ють з похилених квіток. (Г. Хоткевич)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.