ДІЄПРИКМЕТНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ДІЄПРИКМЕ́ТНИК а, ч.

Іменна форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку він виконує або яка на нього спрямована. Приклади

Категорії роду, числа, відмінка в дієприкметниках узгоджуються з означуваним іменником і займенником. (з наук. літ.)
Для Т. Шевченка в епістолярії були прийнятні всі форми дієприкметників, уживані в старослов'янській, а природно, і в староукраїнській літературних мовах. (В. Русанівський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.