ДІЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДІНЬ виг., розм.
Уживається на позначення звуку дзвінка, дзвона.
Приклади
- Їду, їду в чистім полі; Дзвоник дінь та дзвоник дінь.... (П. Тичина)
- Їде, їде, їде брат На баскім коні .. А вуздечка – дінь та дінь, Аж співає далечінь. (В. Бичко)
- І забере масна рілля зернину, визрілу в полях, допоки вияріє дзвін: дінь-дон-дінь-дінь, дінь-дон-дінь-дінь. (В. Стус)
ДІЛИ́ТИ ділю́, ді́лиш, недок.
кого, що.
Роз'єднувати на частини.
Приклади
- Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, Братам добрим добро певне Пожить, не ділити? (Т. Шевченко)
- Як накопає [дід], було, картоплі, ділив ту картоплю на дві купки. (Остап Вишня)
Розподіляти між ким-небудь.
Приклади
- Як угадаєте – глядіть! Гостинці будемо ділити .. Мені – кавун, а дітям – квіти. (Л. Глібов)
- Батько, дід і дядько стають чомусь мовчазними і збентеженими, якась підозра з'являється в очах: вони починають ділити копиці. (О. Довженко)
- Ти бійцям розносила махорку, Пайкові ділила їм харчі. (А. Малишко)
Відмежовувати, роз'єднувати кого-, що-небудь.
Приклади
- – Ми з їм [ним] з одного села, з одного кутка, сусіди навіть... Тільки ліса й ділить наші дворища. (М. Коцюбинський)
- Нас уже ділило якихось тридцять метрів. (Ю. Винничук)
Розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати.
Приклади
- Ці суперечки ділили людей на два ворожі табори і розкололи вкінці галицьку інтелігенцію на москвофілів і народовців. (М. Коцюбинський)
- Не розумію, нащо то треба ділити з'їзди радикальної партії на офіціальний та неофіціальний, на один кликати мужиків, на другий ні. (Леся Українка)
що.
Виконувати математичну дію ділення.
Приклади
- Довго цокав [Одиниця] на рахівниці. Додавав, ділив, множив. (Є. Кравченко)
- – Коли б довелося нам ділити ваші 90 десятинок, то, може б, таки поділили по своїй, по мужицькій, арихметиці [арифметиці]. (С. Васильченко)
що з ким.
Давати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь.
Приклади
- Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Люби ж, мій друже, жінку, діток; Діли з убогим заробіток, То легше буде й зароблять. (Т. Шевченко)
перен.
Переживати, відчувати і т. ін. що-небудь спільно з кимсь.
Приклади
- Як рівноправних товаришів приймали запорожці своїх російських братів, які ділили з ними трудові дні й бранні діла. (М. Рильський)
- А з ким же ділити оте почуття, що підіймається, росте в тобі, хоча й не знаєш для кого? (О. Гончар)
ДІ́ТИ е́й, мн.
Малі дівчатка і хлопчики; протилежне дорослі.
Приклади
- З великою хіттю пристану до перекладання книжок для дітей. (М. Коцюбинський)
- Веселі діти йдуть до школи – їх голосів дзвенить прибій – і, наче райдуга, навколо радіє Київ рідний мій. (В. Сосюра)
- Приїхали діти з сільської школи, учні шостих-сьомих класів, і їм, видно, все було цікаво в нашому інституті. (Є. Гуцало)
- Радіють, неначе малі діти. (Панас Мирний)
Сини й дочки різного віку.
Приклади
- Не хочу я женитися, Не хочу я братись, Не хочу я у запічку Дітей годувати. (Т. Шевченко)
- Дядько мав своїх дітей, до їх його серце і лежало. (Панас Мирний)
- Зосталася Яресьчиха з трьома дітьми. (О. Гончар)
Про малят тварин.
Приклади
- Зозуля Горлиці жалілась, Що доля їй недобрая судилась: Мов сирота вона, тиняється сама .. – А діти? – Горлиця питає, – Чи, може, хто гніздечко зруйнував? (Л. Глібов)
- Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжиться, жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога: так вона [Галя] – гордо .. дожидала ще хоч одного слова.... (Панас Мирний)
- По узліссю крадеться до своєї нори хитра лисиця, вечерю дітям несе. (Б. Лепкий)
Майбутнє покоління.
Приклади
- – Тут треба подати “прошеніє”, та до самого царя. Так і так, написати, обидно нам, кривда, пропадаємо, землі нам треба й дітям нашим!... (М. Коцюбинський)
- В роботі, в творчості, в дерзанні ми на землі залишим слід. І повторю я не востаннє: належить нашим дітям світ. (М. Сингаївський)
часто у сполуч. із займ. мої.
Ласкаве звертання літніх або дорослих людей до молодших за віком.
Приклади
- – Тут вражі турки перетяли Дніпро залізними ланцюгами, щоб нас у Чорне море не пускати .. Тільки ви, діти мої, славне лицарство запорозьке, на те не вважайте, а високі верби та явори сокирами рубайте. (А. Кащенко)
- – Оце, діти мої, та правда, яку ми, мордовані, закуті раби, не сміємо сказати вголос, а тільки шепочемо своїм найближчим. (В. Винниченко)
- – Послухайте мене, діти, ви ж бо втричі молодші за мене. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
перен.
Люди з рисами, особливостями, характерними для якої-небудь епохи, якогось середовища і т. ін.
Приклади
- Прийміть у день щасливий цей .. Привіт Шевченкових дітей, Міцкевичеві діти! (М. Рильський)
- Хлопці вони талановиті, чесні, непродажні, цвіт нації, діти нового часу. (Ю. Андрухович)
ДІ́ЛО а, с.
Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим і фізичним напруженням; практична діяльність.
Приклади
- Як діла нема дома, піде [Пархім], було, блукати по селу. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Несімо прапор справи нашої в дужих руках, .. не відділяймо сло́ва від діла.... (М. Коцюбинський)
- – Я роблю в палітурні, діло знаю, бо тридцять років практики, а зарплатня яка? (В. Барка)
Наслідки цієї діяльності.
Приклади
- Коваль радісно глядить на своє діло, любується ним кілька хвилин, а потім дає в руку сусідам. (І. Франко)
- Робота йде. Ось-ось незабаром закінчать. Тоді покажуть усім, не будуть уже таїтися. Аби лише вийшло діло. (А. Головко)
чиє.
Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа.
Приклади
- Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любові, яку показали в ім'я Його ви. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- – Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити. (Панас Мирний)
- – Ну, словом, моє діло попередити, і я попередив. (І. Багряний)
розм.
Ділова потреба.
Приклади
- – Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе. (І. Котляревський)
- Тут уже втрутився до цієї справи я і дозволив їй [молодиці] іти за своїм ділом. (Ю. Яновський)
кому, чому, до кого – чого.
Стосунок, причетність.
Приклади
- – Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! – сердиться Карпо. (М. Коцюбинський)
- Жилося трудно і свинопасом, і чабаном .. Кому там діло – чи він наївся, чи він голодний. (А. Головко)
розм.
Що-небудь важливе, істотне, потрібне.
Приклади
- – Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона. (Панас Мирний)
- Привітавшись з прибулими, скоро поставив [Габишев] на стіл гарячий самовар. – Оце діло, – закректав Байбал, тулячи шкарубкі руки до блискучих боків самовара. (М. Сиротюк)
- – Трактор – то діло. Сіє, оре, возить! (О. Бердник)
розм.
Те, що відбулося; те чи інше явище.
Приклади
- Слухайте ж, як було діло. (Марко Вовчок)
- Ні, не соромно нам оглянутися на діла давно минулих днів. (О. Довженко)
- – Це діло давно було. (Д. Білий)
заст.
Справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові.
Приклади
- Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею. (І. Нечуй-Левицький)
- Хтось на дверях його комірчини написав олівцем: “У Дєлова нет дєлов”. Це, безперечно, була явна контрреволюція, і не завадило б на автора напису створити нове таборове діло. (Б. Антоненко-Давидович)
Зібрання документів, що стосуються якоїсь справи або особи.
Приклади
- – Прокурор не буде з ними демократію розводити .. Він одразу заведе діло номер такий-то, підшиє в нього першого папірця, а там уже само покотиться. (В. Кучер)
Промислове або комерційне підприємство.
Приклади
- Спочатку ми влаштуємо невеличке власне діло, дамо добру, дзвінку рекламу, а потім, коли інсектицид .. марки “Стапльтон і Марчі” завоює визнання публіки, можна буде розвинути діло крупніше. (В. Владко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.