ДІАДА — ТЛУМАЧЕННЯ
ДІА́ДА и, ж.
філос.
У стародавніх філософів (піфагорійців) – позначення невизначеності, множинності й мінливості; протилежне монада.
Приклади
- Учення про монаду й діаду як вищі принципи буття приписується Піфагору. (з наук. літ.)
книжн.
Єдність, утворювана двома окремими словами, предметами, поняттями або частинами, елементами.
Приклади
- У діаді “репліка + ремарка”, одному із традиційних способів номінації комунікативного акту, аналітично розведені номінації вербального і паравербального компонентів. (з наук. літ.)
- Діада “ринок – держава” не така вже й проста. Не завжди держава повинна вперто шукати найкоротшу відстань між двома точками. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.