ДЯКІВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДЯКІ́В ко́ва, ко́ве.

Прикм. до дяк 1. Приклади

Належний дякові (у 1 знач.). Приклади

– Чи не тут живе Балаш? – спитала в сина Кайдашиха. – Ні, мамо! Це дякова хата. (І. Нечуй-Левицький)

Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломник. Приклади

Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню. (І. Нечуй-Левицький)
Була неділя, коли Бенедьо вибрався в дорогу. В церкві Святої Трійці, попри котру переходив, дяки гриміли хвалу Божу. (І. Франко)
Ось тут Тарас – мала дитина – ходив у школу до дяка.... (І. Гончаренко)

У Давній Русі – переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV–XVII ст. – впливовий урядовець. Приклади

Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами. (з навч. літ.)

Почуття вдячності за зроблене добро, виявлену увагу; вираження такого почуття; подяка. Приклади

Який Яків, стільки й дяки! (прислів'я)
– За мої гроші і горілку купували [цигани], і пили: а далі, замість дяки, у вічі насміялись. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– О, про воєводу Свенелда ми чули, – сказав кесар Борис. – За такого воєводу дяка тобі, княже. (С. Скляренко)

Слова, що виражають вдячність. Приклади

Хто таки вимовляв виразно дяку, у других язик не повертався, і вони дякували поцілунками. (Панас Мирний)