ДУХІВНИЦТВО — ТЛУМАЧЕННЯ

ДУХІВНИ́ЦТВО а, с., збірн.

У монотеїстичних релігіях: духовні особи, які відправляють релігійні, церковні обряди, служителі церкви. Приклади
  • – Духівництво, інтелігенція і землевласники, прошу вийти, – звернувся він до сходу. (І. Багмут)
  • Семінарія обернулась на навчальний заклад для самого духівництва – готує попів для сільських парафій. (М. Сиротюк)
  • До духівництва, боярства і простого люду долучилася тут княжа дружина – і так ждали виходу Ярослава. (П. Загребельний)
  • Духівництво (диякони, священики, єпископи) керує літургією, а також виконує церковні відправи. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.