ДУРНЕНЬКІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДУРНЕ́НЬКИЙ а, е.

розм. Те саме, що дурнува́тий 1. Приклади

Господиня побачила, що вона хоч і дурненька, але робоча й слухняна дівка. (Панас Мирний)
Місцеві дами мали її за дурненьку, бо вона не вміла крутити чоловіком і не користалася з найсприятливіших нагод, щоб умовити його купити їй гарненький капелюшок. (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)

Пестл. до дурни́й 1–3. Приклади

Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом, І знай, дурненький, скалить зуби Та лиже губи. (П. Гулак-Артемовський)
[Сотник:] Стривай, стривай, простоволоса! Дурненька, де б же ти взяла Того барвінку заквітчатись? (Т. Шевченко)
І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. (Леся Українка)
Тарас .. глянув на добродушну і навіть дурненьку посмішку Андрієву, постьогав трохи замислено батогом по колесах і промовив: – А все-таки я думаю, що й за ваші [воли] можна дать вісімдесят.... (В. Винниченко)
І Майбородиха, і Галецька трошки якось повеселішали од тієї дурненької вихватки й розбалакались. (І. Нечуй-Левицький)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.