ДУЖКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ДУ́ЖКА и, ж.

Зменш. до дуга́ 1. Приклади
  • До округлого, мов чаша, острівця хилився обведений срібною дужкою молодик. (М. Стельмах)
  • Все се стоїть у мене перед очима, і навіть панна Анеля ось тут стискає долонями голову та повертає до мене гострі дужки плечей. (М. Коцюбинський)
  • Брови в дівчинки були тонкі й довгі, і вигнулися вони дужками. (Валерій Шевчук)
Ручка чи яка-небудь інша частина предмета, що має форму дуги. Приклади
  • Щось переливається, і дзвенить відро залізною дужкою. (М. Коцюбинський)
  • Колись Іван Юхимович, обгорнувши дужку двопудової гирі рушником, брав той рушник у зуби. (М. Руденко)
  • Одна дужка окулярів зламалась, і замість неї до вуха тяглась товста сирова нитка. (І. Білик)
  • Зняти ключі з низки не можна – їх кріпить металева запаяна дужка. (Ю. Хорунжий)
перев. мн. Один із парних розділових знаків у вигляді вертикальної заокругленої, квадратної чи фігурної риски. Приклади
  • Додати тільки в дужках маю: Нема найгидшої брехні, Що склав наклепник, раб чорнила, А світська чернь благословила. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
  • Дужки служать для відокремлення якої-небудь частини тексту. Наприклад, у дужки беруться вставлені речення або словосполучення, що становлять авторські зауваження чи пояснення окремих слів. (з навч. літ.)
Один із парних математичних знаків такої самої форми. Приклади
  • Дужки служать для позначення порядку виконання математичних дій. (з навч. літ.)
  • Розкриваючи дужки, перед якими стоїть знак +, ми не повинні змінювати знаки всередині дужок. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.