ДУБЧИК — ТЛУМАЧЕННЯ

ДУ́БЧИК а, ч., розм.

Те саме, що дубе́ць 1. Приклади
  • Зломивши дубчика з кущів, Щоб півня добре стьобонути, Перехрестивсь він та й побрів. (Я. Щоголів)
  • Ляля підходить до тільки-но посаджених кущів ясмину й виламує дубчика. (Остап Вишня)
  • Козаки після дичини смачно сьорбали чай, настояний на ожинових дубчиках. (В. Шкляр)
Зменш.-пестл. до дуб 1. Приклади
  • І справді, скілько [скільки] тут Сокири ні бряжчали, Ні дубчика, ні липки не стяли. (Є. Гребінка)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.