ДУБКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДУБО́К бка́, ч.

Зменш.-пестл. до дуб 1, 2. Приклади

Прийшов хазяїн, висмикнув кілок І посадив дубок – Нехай, мов, буде у садочку. (Л. Глібов)
А на березі ріки Три стоять стрункі дубки. (Л. Первомайський)
Ми об'їхали дубок з корми. За кормою на тросi прив'язано маленького пузатого човника. Вiн має таку ж форму, як дубок, так пофарбований – i здається малим дитинчам, рибинкою великого кита – дубка. (Ю. Яновський)
Василина починає готувати юшку, з посмішкою думаючи про вчителя: такий уже славний він, а міцний, мов дубок. (М. Стельмах)

розм. Коротка товста колода, перев. з дубового стовбура. Приклади

– Отам можна посидіти, – сказав він, показуючи очима на дубки, що лежали під стіжком сіна. (С. Журахович)
Ступаючи, немов на гору, Де губиться ледь видний слід, Старий учитель вийшов з двору, Сів на дубках біля воріт. (Л. Первомайський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.