ДРАПІЖНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ДРАПІ́ЖНИК , ДРЯПІ́ЖНИК, а, ч., розм.
Той, хто оббирає, обдирає кого-небудь, займається здирством; здирник, хабарник, драпіка, дряпіка, драпічка.
Приклади
- Як почули про ту нову конституцію Медведі, Вовки і всякі інші драпіжники! От варто було побачити, який переполох між ними вчинився. (І. Франко)
- Дворянин Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник. (П. Панч)
Той, хто краде, грабує, вбиває.
Приклади
- [Годвінсон:] Слухай, Сіонська дочко! Ось летять на тебе дряпіжники з обличчям мідяним... Нема тобі рятунку.... (Леся Українка)
- – Терентій зразу зачинив їх [коней] у стайні, пошептався із отим крадієм чи драпіжником, спровадив його кудись огородами. (М. Стельмах)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.