ДОХЛИХ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДО́ХЛИЙ а, е.

Який перестав існувати, загинув (про тварин, птахів, комах); мертвий, неживий. Приклади

Дискусії про те, як вважати тепер гуску: чи її забито на полюванні, тобто вона законна дичина, чи вона упокоїлася власною смертю, тобто вона дохла, – тривали недовго. (Остап Вишня)
Фанатична юрба кидала в мене .. кавуновими лушпайками, тухлими яйцями та дохлими мишами. (З. Тулуб)
Дохлої худоби траплялось чимало. Воли та корови. Коней не було. (Ю. Логвин)

перен., зневажл. Кволий, немічний, слабосилий (про людей, тварин). Приклади

[Б е з р о д н и й:] Та ще й жити будемо... Он i я, який дохлий, а ще сподiваюсь потрудитись.... (М. Старицький)
Його .. відшмагали різками, мов мерзенного злодія, за якусь дохлу шкапу, яку він не встеріг від вовчих зубів. (С. Добровольський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.