ДОТЛІВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОТЛІВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ДОТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Закінчувати тліти. Приклади

В каміні дотлівали поліна. (І. Нечуй-Левицький)
Вогонь догорів. Дотліває зола. (М. Луків)
Цвинтар притих, вогнища дотліли, дочаділи, і їхній дим непомітно розтанув у сажі ночі. (М. Малиновська)
Дотліває життя, як сумний каганець; Жити ж хочеться, хочеться! (П. Грабовський)
Щастя вибрав із торби у долі До найменшої крихти на дні... І уже дотліваю поволі Без усяких рожевих надій. (із журн.)
Місяць, звернувши на захід, дотліває червоною купою за містечком. (О. Гончар)

Закінчувати розкладатися; догнивати. Приклади

Тута ж [у рову] іноді і дохла собака або кішка дотлівали. (Панас Мирний)
Хто скаже нині, скільки німих кістяків дотліває там, на холернім кладовищі. (І. Нижник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.