ДОТЕПНИХ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОТЕ́ПНИЙ а, е.

Який відзначається дотепністю. Приклади
  • Богдан був дотепний, жартівливий, говорив багато, тільки Насті боляче було слухати його мову. (Леся Українка)
  • Лука Митрофанович був веселою, жвавою і дотепною людиною. (В. Козаченко)
Сповнений дотепами, дотепністю. Приклади
  • Товариші його [Л. Мартовича] шанували, а любили за його веселу вдачу й ще за ті дотепні оповідання, які він видумував. (В. Стефаник)
  • Товариші для сміху написали дотепного листа і дуже шкодували, що не можуть бачити мого здивованого обличчя. (О. Копиленко)
Оригінальний щодо свого розв'язання, зроблений майстерно, з витонченістю. Приклади
  • Він перший обвішав Асканію своїми дотепними шпаківнями. (О. Гончар)
  • В Першотравневому саду вони зацікавились дотепним фонтанчиком, що сам обертався й розкидав навколо себе вісімками струмені. (Л. Смілянський)
до чого, на що, рідко. Здібний, здатний. Приклади
  • Батько й мати журяться: – Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? (з казки)
  • От заходився раз Кирило мій Плести у хаті ясла. На що, на що – на це дотепний був. (Л. Глібов)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.