ДОСТОЙНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОСТО́ЙНИЙ а, е.

чого. Який заслуговує, вартий чого-небудь; гідний (у 1 знач.). Приклади
  • Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Я відповів своїм прихильникам: на те, щоб славити мене прилюдно – я не згоджуюсь, бо не достойний того. (Панас Мирний)
  • Хто я такий? Чи зможу бути достойним твого високого дару і того помислу? Може, до кінця й не зможу. (Ю. Мушкетик)
Який своєю роллю, своїм значенням у суспільстві цілком відповідає кому-, чому-небудь; гідний (у 2 знач.). Приклади
  • Ворог чіпляється за кожен горбок, від могили до могили гонять його достойні сини своїх великих предків. (А. Трипільський)
Те саме, що гі́дний 3. Приклади
  • Достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • [Лукерія Степанівна:] І який чоловік достойний, і гості наїздять все достойні люде [люди]. (М. Кропивницький)
  • Школа зброї, в якій служив Павло, дала для фронту достойне поповнення. (В. Кучер)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.