ДОСВІТКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДО́СВІТКИ ток, мн., заст.

Зібрання сільської молоді для спільної праці й розваг в осінній та зимовий час. Приклади

Оце, було, як підуть на досвітки, то дідова дочка пряде, а бабина, знай, цілу ніч гуляє з хлопцями та крутиться. (з казки)
На улиці невесело, В хаті батько лає, А до вдови на досвітки Мати не пускає. (Т. Шевченко)
Схопилась [Тетяна], вирівнялась і, взявшись по-дівочому за щоку рукою, навмисне грубо, передражнюючи горлату якусь із досвіток дівку, залящала, як десь на леваді. (С. Васильченко)
Маланка взяла прядку, подалася на досвітки. (К. Гордієнко)

У досвітній час.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Час доби перед сходом сонця, світанком; досвіт. Приклади

Загупали з досвітку до пізньої ночі ціпи між стогами, загарчали лопати на токах. (Панас Мирний)
Зимові вечори і досвітки довженні, як море. (І. Франко)
Щоб не запізнитися, він з самого досвітку був на ногах. (С. Чорнобривець)