ДОПИТУВАНА

Див. допитуваний.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ДОПИ́ТУВАНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до допи́тувати. Приклади

допи́тувано, безос. пред. Приклади

Його тільки один раз викликано на допит, де, власне, ні про що й не допитувано, а лиш встановлено його особу, а вчора, перед етапуванням сюди, йому зачитано вирок. (Б. Антоненко-Давидович)
Дітей допитувано в присутності батьків. (із журн.)

у знач. ім. допи́туваний, ного, ч.; допи́тувана, ної, ж. Той (та), кого допитують. Приклади

З голосу було чути, як посміхнувся допитуваний. (Б. Антоненко-Давидович)
Допитуваний може супроводжувати свої показання виготовленням схем, креслень, малюнків, які мають бути ним підписані та додані до протоколу допиту. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.