ДОГОРЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОГОРЯ́ТИ я́ю, я́єш, ДОГОРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док.

Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. Приклади

В печі догоряють якісь опилки [тирса]. (І. Франко)
Стою довго, доки вогники сірників, що запалюються регулярно й догорають до краю, зацікавлюють мене. (Ю. Яновський)
Свічка догоріла й погасла. (П. Кочура)

перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. Приклади

Я один, я один, і зірки догорають останні, І посріблених лілій мені не знайти на землі. (М. Рильський)
За лісом догоряла вечірня зоря. (М. Руденко)
Рожеві смуги від далекого сонця вже догоріли. (М. Хвильовий)

Закінчуватися. Приклади

Синій вечір тоскно догоряє. (В. Сосюра)
Ніч догорала, густий смолокурний дим, який стояв на галявині, .. спливав за вітром в долину. (В. Близнець)
Минула, одійшла косовиця на Потоках, Останній день догорів. (М. Рудь)

перен. Поступово втрачати сили, слабнути; вмирати. Приклади

Вийшов [Наум] із кімнати, подививсь на Марусю, бачить, що вона, як тая свічечка, догоряє. (Г. Квітка-Основ'яненко)
І коли пішли вістки, що король догорає, король вмирає, – українське громадянство, шляхта, духовенство, .. козацька старшина – всі почали готовитися, щоб натиснути на поляків. (М. Грушевський)
Добриня догоряв, і тільки ще слабі проблиски життя світилися в його глибоких темних очах. (Юліан Опільський)
Моє сяйво погасло навіки, одцвіли всі хвилини і дні. Скоро, скоро під регіт і крики догорю я на власнім огні. (В. Сосюра)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.