ДОБРОЗВУЧНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ а, е, заст.

Який приємно діє на слух; милозвучний. Приклади
  • Він назвав її Дульсінеєю Тобоською (бо родом була з Тобоса). Це ім'я здавалось йому доброзвучним. (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса)
  • Співробітники Інституту української наукової мови (Київ, 1921–1933) вважали, що термін має бути зрозумілий, доброзвучний та побудований на народній основі. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.