ДИЧКИ — ТЛУМАЧЕННЯ

дичко

Дикий кінь.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ДИЧО́К чка́, ч., розм.

Те саме, що ди́чка. Приклади
  • Розказував [Рубець], коли якого дичка посадив, яку щепу щепив. (Панас Мирний)
  • – То ж була звичайнісінька лісова кисличка. Дичок! (О. Ільченко)

ДИ́ЧКА и, ж.

Дике, некультивоване плодове дерево. Приклади
  • – Отак-то глянеш навкруги – верба, осика або якась фруктова, копійчана дичка. (О. Довженко)
  • Посеред двору – стара гілляста груша-дичка. (В. Малик)
  • Не гаючи часу, вiн полiз на дичку. (М. Вінграновський)
  • Зроду не гостював Андрій, не бував на людях, .. ріс, як дичка за хатою. (Д. Бедзик)
Плід цього дерева. Приклади
  • Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш. (Л. Забашта)
  • Дістали груш-дичок (тих, з яких мама робила начинку, вже не було), старанно потовкли їх і змочили водою. (А. Дімаров)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.