ДИЧКИ — ТЛУМАЧЕННЯ
дичко
Дикий кінь.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
ДИЧО́К чка́, ч., розм.
Те саме, що ди́чка.
Приклади
- Розказував [Рубець], коли якого дичка посадив, яку щепу щепив. (Панас Мирний)
- – То ж була звичайнісінька лісова кисличка. Дичок! (О. Ільченко)
ДИ́ЧКА и, ж.
Дике, некультивоване плодове дерево.
Приклади
- – Отак-то глянеш навкруги – верба, осика або якась фруктова, копійчана дичка. (О. Довженко)
- Посеред двору – стара гілляста груша-дичка. (В. Малик)
- Не гаючи часу, вiн полiз на дичку. (М. Вінграновський)
- Зроду не гостював Андрій, не бував на людях, .. ріс, як дичка за хатою. (Д. Бедзик)
Плід цього дерева.
Приклади
- Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш. (Л. Забашта)
- Дістали груш-дичок (тих, з яких мама робила начинку, вже не було), старанно потовкли їх і змочили водою. (А. Дімаров)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.