ДИСОНАНС — ТЛУМАЧЕННЯ
ДИСОНА́НС у, ч.
муз.
Негармонійне поєднання звуків, порушення співзвуччя; протилежне консонанс.
Приклади
- До дисонансів відносять великі й малі секунди та септими, збільшені й зменшені інтервали, а також всі акорди, що включають хоча б один із цих інтервалів. (з наук.-попул. літ.)
- Серед загальної гармонії тут і там проривається пискливий дисонанс. (І. Франко)
- З-під її рук вирвався стогін піаніно, і по кімнаті, в гнітючій тиші, поплазував глухий дисонанс. (Мирослав Ірчан)
перен.
Те, що вносить розлад у що-небудь, суперечить чомусь.
Приклади
- Я роздивляюсь. У неї дві кімнати. Перша, де я, вітальня, не розкішно, але з дуже тонким смаком прибрана. Жодної зайвої речі, жодного дисонансу, фальші. (М. Івченко)
- Те рішення .. внесло дисонанс у загальні настрої. (Іван Ле)
- Нове почуття гнітючим дисонансом вдиралося в її рівні, легкі, прозорі стосунки з людьми. (О. Гончар)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.