ДИСИДЕНТАХ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДИСИДЕ́НТ а, ч.

Особа, релігійні погляди якої розходяться з офіційним релігійним ученням. Приклади
  • Замість віротерпимості до дисидентів інтереси країни твердо висунули на порядок денний релігійну унію. (Іван Ле)
  • Папа Климент своєю особливою буллою від 6 вересня 1765 року зобов'язує примаса польського вважати дисидентів і їхні вчинки бунтом! Скарги православних і ходатайства [клопотання] іноземних дворів за них відхилено. (Г. Колісник)
Особа, яка не погоджується з панівною ідеологією в країні. Приклади
  • Як відомо, царський уряд своїх політичних опонентів, неблагонадійних усякого спектра (дисидентів!) засилав до Сибіру. (Є. Гуцало)
  • Якщо .. жінка має погляди, які йдуть у розріз із генеральною політикою уряду, то цілком можливо, що й дитина стане дисидентом. (Ю. Винничук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.