ДИСГАРМОНІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДИСГАРМО́НІЯ ї, ж.

муз. Порушення гармонії (див. гармо́нія¹ 1), відсутність співзвучності; немилозвучність. Приклади

Глузували [в компанії] з невловимого ритму, з незвичної мелодії, з дисгармонії в акордах. (Дніпрова Чайка)
– Такі, як ви, все шукають “дисгармонії”, “порваних струн”, “розбитих арф”. (Леся Українка)

перен. Розлад, порушення відповідності чого-небудь із чимсь. Приклади

Балабушиха не просила на вечір ні одного батюшки, ні однієї матушки. Вона зачудувалась од такої несподіваної дисгармонії на балу [на балі] й глянула на Балабуху дуже сердито. (І. Нечуй-Левицький)
На помості я помічаю, що .. якась дисгармонія в них [ногах]: одна ступає тихо, а друга стука. Обмацую ноги – ну, так і є, згубив калошу. (М. Коцюбинський)
Аерас тремтів від збудження, очі його горіли, наче в пророка. Дисгармонія між немічним тілом і натхненним обличчям була надяскравою. (О. Бердник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.