ДИПЛОМАТИЧНІ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ а, е.

Стос. до дипломата (у 1 знач.), дипломатії (у 1 знач.). Приклади
  • – Я коротко відповів студентам, що Троцький був спочатку головою мирної делегації в Бресті, а потім наркомом військових справ. – Цебто розповідали про дипломатичну й військову діяльність його? (Б. Антоненко-Давидович)
  • Президент України призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав. (з мови документів)
  • Б. Хмельницький умілими дипломатичними переговорами 1649–1650 рр. з турецьким урядом добився того, що султан наказав своєму васалові Іслам-Гірею III підтримувати козаків у боротьбі проти Польщі. (з наук. літ.)
перен. Власт. дипломатові (у 2 знач.); ухильний, спритний. Приклади
  • – Ще недавно Олександр називав мене братом, – згадував Наполеон, – але то була дипломатична гра і хитрість росіянина. (П. Кочура)
  • Доктор Безбородько був обережний. На дипломатичні запросини він відповів дипломатичним викрутасом. (Ірина Вільде)
  • Катаржі, один із небагатьох, знав місцеві звичаї, не позбавлений був, як казали в штабі корпусу, і деяких дипломатичних здібностей. (Б. Левін)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.