ДИМИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДИМИ́ТИ , ДИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. димля́ть; недок.

Виділяти, випускати дим. Приклади
  • Лежать села, як купи гною на панському полі, а над ними димлять сахарні й гуральні. (М. Коцюбинський)
  • Вдалині, там, де очищали поля від картоплиння, диміло багаття. (М. Томчаній)
  • Димить похідна кухня, видзвонюють відра, казанки. (Є. Доломан)
Погано горіти, виділяючи багато диму. Приклади
  • Димить каганець – мідна гільза з-під міни.... (І. Нехода)
  • Отава димить, солодкуватим тліном огортає по пояс, по груди. (Є. Пашковський)
перев. чим. Випускати дим при курінні. Приклади
  • Хлопці в новеньких козирках [картузах] .. димлять цигарками. (С. Васильченко)
  • Всідалися вони поближче до дверей, розмотували довгі, як торби, кисети і мовчки диміли страшним самосадом. (Григорій Тютюнник)
чим і без дод., перен. Виділяти пару. Приклади
  • Андрій розігнув спину і застромив лопату. Він зігрівся, димів парою, неначе комин. (М. Коцюбинський)
  • Між столиками бігали жваві офіціантки, балансуючи великими підносами, на яких диміли тарілки з борщем. (В. Кучер)
  • Шестерня виблискує обточеними боками. Синювата, гаряча, що аж димить, залізна стружка падає Федорові під ноги. (Д. Ткач)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.