ДИБИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДИ́БИТИСЯ иться, недок.

Ставати на задні ноги (про коня). Приклади

Дибивсь кінь баский Богдана. (І. Нехода)
Конвоїри крутять головами сюди-туди, смикають повіддя, аж коні дибляться. (М. Сиротюк)
Зранені коні дибилися й товкли людей. (І. Білик)

Ставати дибом; настовбурчуватися. Приклади

Волосся почало дибитись. (Сл. Гр.)
Ми почули зовсім виразно, як волосся на чубах підноситься нам угору, дибиться. (Б.-І. Антонич)
Круг шиї пір'я дибиться, Стирчить сюди-туди, Дзьобами в землю вткнулися: – Ось підійди.... (В. Бичко)

Підніматися вгору, нагромаджуватися. Приклади

Під ним [В. Чкаловим] шуміли гнівно океани і скаженіли, дибились льоди. (І. Гончаренко)
Кругом дибилися каменюки. (М. Білкун)
З Днiстра дибився туман. (Р. Андріяшик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.