ДЗЯВКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДЗЯ́ВКАТИ ає, недок.

Видавати пискливі уривчасті звуки (перев. про маленьких собак). Приклади

[Мусій:] О, вже з цього боку щось дзвенить! (Прислухається). Ні, то Свиридова собака дзявка. (М. Кропивницький)
Вуха [коня] ловили все: чи різав тишу раптовий заячий зойк, чи коли перед очима з теміні в темінь чорним вогнем плигав тхір, або коли здалека дзявкали лисенята.... (М. Вінграновський)
Ще не вляглося відлуння бомбового удару, ще гостро й пронизливо дзявкають зенітки. (Є. Доломан)

Імітувати ці звуки. Приклади

Діти бігали подвір'ям, граючись з собачкою, яка заливалась гавкотом, і також дзявкали. – Досить, – вискочила з дверей Соня, – це діє на нерви! (із журн.)

перен., зневажл. Говорити, розмовляти або кричати, верещати. Приклади

Діти й собі почали дзявкать, верещать та перекривляти старших. (І. Нечуй-Левицький)
Щось там дзявкає і сукає дулі сусідська дівчина, всіляко привертаючи увагу. (Є. Пашковський)
Прогресивні маргінали, приїхавши в столицю, швиденько асимілюються і вже дзявкають зі своїх шпар смішним варіантом української російської. (І. Карпа)

Маленький собака, що пискливо гавкає. Приклади

– Так отой регент, от так регент! Цей не собачка-дзявкало, що й сюди дзяв-дзяв, і туди дзяв-дзяв! та круть-верть на всі боки, як муха в окропі. (І. Нечуй-Левицький)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.