ДЗУСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДЗУСЬ , ДЗУ́СЬКИ, АДЗУ́СЬ, АДЗУ́СЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУ́СКИ, виг.

Геть (вигук, яким перев. відганяють котів). Приклади

– Дзусь, кіт, йди, до нас в двір не заходь. (примовка)
– Дзусь звідси! – гаркнув Василь Григорович, помітивши у дверях учнів. – Понаставляли вуха.... (Василь Шевчук)

перен., фам. Годі, зась, не вийде, ніяк не можна. Приклади

Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми! А дзус, недоріки! (Т. Шевченко)
[Яциха:] Сватав Гальку, дзуски, бісе, .. дармовісе!... (М. Кропивницький)
[Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь. (І. Франко)
Всякий влесливими словами приманює нашого брата до себе, а опісля – дзуськи! Добре чужими руками жар загрібати. (Б. Лепкий)
Самодержець, тверда рука .. Що шляхті забандюриться, те король і робить. А цар – дзуськи. (Ю. Мушкетик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.