ДЗИҐАР

Годинникар.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ДЗИҐА́Р

Див. дзиґарі́.

Те саме, що годи́нник. Приклади

– Пізно вже, – каже панич, дивлячись на невеличкі дзиґарі. (Панас Мирний)
Чути було лише, як ритмічно цокають великі дзиґарі на стіні біля буфета. (Ю. Смолич)
У роменської лагідної бабусі в хаті мирно вистукують час дивовижні старі дзиґарі з зозулею, пахне м'ятою і любистком, а ввечері десь у запічку затишно цвіркає без угаву цвіркун. (Б. Антоненко-Давидович)
Десь збоку, наче з далекої далини, достукується дзиґар, але короткозорість не дозволяє побачити стрілки. (Ю. Винничук)
Монотонно і безконечно [гупали слова], наче великі дзиґарі рахують хвилі. (М. Коцюбинський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.