ДЗВІНКОЇ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДЗВІНКИ́Й а́, е́.

Який голосно і чітко звучить. Приклади
  • Потім знов те дзвінке, голосне щебетання [соловейка] заглушають ще голосніші співи челяді. (Леся Українка)
  • Та ось за рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх. (В. Кучер)
  • Василь удруге почув її голос. В ньому тепер було стільки щирої, дзвінкої подяки. (М. Йогансен)
Здатний голосно, чітко звучати, дзвеніти. Приклади
  • Нагострили сокири дзвінкими, – То ж і бритва не завжди така! (М. Рильський)
  • Василь, витесуючи крокви, розпізнавав, де дзвінка лісова деревина, де захирілий на кладовищі стовбур. (Є. Пашковський)
  • Дзвінке, як бронза, листя бриніло, впавши на алеї парку. За чорними кущами переярку підморгували вікна передмістя. (М. Бажан)

ДЗВІ́НКА и, ж., розм.

Бубнова масть у картах. Приклади
  • Один козак танцює під акомпанемент товариша, поряд із яким лежать гральні карти німецького типу: шістка дзвінки та карта зеленої масті, схоже, що це шістка жиру. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.