ДЗВОНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ДЗВО́НИК а, ч.
Те саме, що дзвіно́к.
Приклади
- Чути кроки і срібний дзвін ручного дзвоника. (І. Кочерга)
- Коли дзвоник задзвонив на перерву й дітвора горохом посипалась із класу, батько підійшов до ставної русокосої вчительки. (М. Стельмах)
- Я здригнулася від телефонного дзвоника. (В. Шкляр)
- Жайворонок то підлітав вище й зникав у блакиті, то спускався й розсипав дзвоники над самою головою. (Ю. Яновський)
ДЗВО́НИКОВІ вих, мн.
Родина рослин із квітами, схожими на дзвоники, що належить до надкласу покритонасінних (див. дзво́ник1).
Приклади
- До родини дзвоникових належать трав'янисті рослини, часто з молочним соком. (з навч. літ.)
ДЗВО́НИКИ ів, мн. (одн. дзво́ник, а, ч.).
Трав'яниста або напівкущова рослина родини дзвоникових із блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони.
Приклади
- Він чув, як риплять вози в дикому степу серед гарячої тиші, обминаючи польові дзвоники. (М. Хвильовий)
- В парку, за словами старожилів, було багато фіалок, конвалій, дзвоників та інших квітів. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.