ДЖУРА — ТЛУМАЧЕННЯ

ДЖУ́РА и, ч.

В Україні XVI–XVIII ст. – зброєносець у козацької старшини. Приклади
  • Увагу Дарини відразу привернув стрункий бліденький джура Залізняка, з дівочим обличчям і великими сумними очима. (М. Старицький)
  • [Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма. (І. Карпенко-Карий)
  • [Варвара:] Поганий джура в тебе. У козака на війні не може бути ніжності. (О. Корнійчук)
  • Лиско [собака], піднявши свій хвіст і голову вгору, гордо виступає за дідом, мов вірний джура за отаманом. (Панас Мирний)

джур

Страва з вівсяного борошна з конопляним маслом.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.