ДЖУР

Страва з вівсяного борошна з конопляним маслом.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ДЖУ́РА и, ч.

В Україні XVI–XVIII ст. – зброєносець у козацької старшини. Приклади

Увагу Дарини відразу привернув стрункий бліденький джура Залізняка, з дівочим обличчям і великими сумними очима. (М. Старицький)
[Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма. (І. Карпенко-Карий)
[Варвара:] Поганий джура в тебе. У козака на війні не може бути ніжності. (О. Корнійчук)
Лиско [собака], піднявши свій хвіст і голову вгору, гордо виступає за дідом, мов вірний джура за отаманом. (Панас Мирний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.