ДЕТОНАТОР — ТЛУМАЧЕННЯ

ДЕТОНА́ТОР а, ч.

Вибухова речовина, яка при вибуханні викликає детонацію іншої вибухової речовини. Приклади
  • Під час випробування детонатори випадково вибухнули. (із журн.)
Пристрій, що використовують для підриву вибухівки. Приклади
  • – Зрозуміло, – каже робітник, – кислотний детонатор [треба ставити], бо коли поставите годинник, його цокотіння можуть почути. (Ю. Яновський)
  • Він ще раз побачив останню сутичку з карателями, ще раз прикинув у думці: де і як дістати вибухівку, детонаторів. (М. Стельмах)
  • Сам по собі і особливо в суміші з горючими речовинами азотнокислий амоній добре вибухає при застосуванні детонатора. (з наук.-попул. літ.)
  • У нас теж протестують, але якось мляво. Ми вже не пасіонарна нація, наші детонатори давно вже заглухли, їх знищили, вивезли і знешкодили там, за снігами. (Л. Костенко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.