ДЕРЖАВНИКІВ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДЕРЖА́ВНИК а, ч.
Політик, який працює на зміцнення держави, на утвердження її суверенітету.
Приклади
- Мудрий державник, Перікл, золотим віком обдарував Атени [Афіни], а кожем'яка [кожум'яка] Клеон зневажав його. (Б. Лепкий)
Прихильник створення та утвердження самостійної держави.
Приклади
- Першим серед українських енциклопедистів, засновників ліберально-демократичної думки, державником із великої літери можна назвати М. Драгоманова. (з наук. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.