ДЕРЖАВНИКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ДЕРЖА́ВНИК а, ч.

Політик, який працює на зміцнення держави, на утвердження її суверенітету. Приклади
  • Мудрий державник, Перікл, золотим віком обдарував Атени [Афіни], а кожем'яка [кожум'яка] Клеон зневажав його. (Б. Лепкий)
Прихильник створення та утвердження самостійної держави. Приклади
  • Першим серед українських енциклопедистів, засновників ліберально-демократичної думки, державником із великої літери можна назвати М. Драгоманова. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.