ДВІЙНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДВІЙНИ́К а́, ч.

Особа, предмет і т. ін., що мають повну зовнішню схожість з ким-, чим-небудь. Приклади

Потім пригадала [Ліза], що Віра аж ніяк не вродливіша за неї, бо була її абсолютним двійником, і засміялася. (М. Руденко)
Автори дослідження вважають, що розроблений ними підхід може бути використаний і при пошуку планет, які є двійниками Землі. (з наук. літ.)
У світлиці в тишині давня картка на стіні: батько з дідом Яковом, мов двійник – однаковим. (С. Голованівський)

Друга половина при уявному роздвоєнні особи. Приклади

– Як се ти кажеш, що ти Мирон, – заговорив я .. – коли я Мирон! – Ти? – відповів мій двійник коротко. (І. Франко)
Справжній Іван стоїть в кутку .. А той другий, його двійник, стоїть перед судом кардиналів. (П. Колесник)

тільки мн., гірн. Кристали того самого мінералу, які зрослися. Приклади

Проведення вібраційних випробувань показало, що низькочастотні механічні коливання суттєво змінюють структурний стан монокристалів корунду, викликаючи утворення та розвиток двійників. (з наук. літ.)

тільки мн. Спарені предмети. Приклади

Знаходимо у музеї також різні глеки і глечики-двійники – два невеличкі спарені глечики. (з наук. літ.)

перен. Про того, хто ідейно й духовно споріднений з ким-небудь. Приклади

Цього листа пишу не я, а мій дружок .. Це, між іншим, дуже оригінальна особа: він нічим не уступає вам. Це, так би мовити, ваш двійник. (М. Хвильовий)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.