ДВОРУШНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДВОРУ́ШНИК а, ч.

Підступна людина, яка на словах віддана кому-, чому-небудь, а насправді таємно діє проти нього. Приклади

Проте Рада була певна, що цей дворушник щиро любить усіх поетів гуртом і кожного зокрема. (Ю. Яновський)
– Щось ти мені дуже нагадуєш дворушника якогось. (А. Головко)
Андрій висловлював божевільну думку, викликану відчаєм, про те, що Донець його роздавить, але саме цим він доведе, що він не козацького роду, а навпаки, – що з них двох ренегат, і мерзотник, і дворушник він, Донець.... (І. Багряний)
Хай вона [Галя] збагне, що мерзотники, дворушники й зрадники не є основою світу. (О. Бердник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.