ДВОЙКО — ТЛУМАЧЕННЯ
ДВО́ЙКО невідм., числ. кільк., збірн., розм.
Те саме, що дві́йко.
Приклади
- [Катря]: Так боюся за маму, одведи Мати Божа! Нас двойко тільки й на світі: ото вся моя й родина! (М. Старицький)
- Мені скінчилось тринадцять літ, а брат мій був на два роки молодший від мене. Нас у сім'ї тільки двойко й було. (Панас Мирний)
- Македониха теж взяла до своєї хати двойко хлоп'ят. (А. Шиян)
невідм., присл., розм.
Те саме, що удво́х.
Приклади
- Обоє вони були сироти, побралися й жили собі двойко. (Марко Вовчок)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.