ДВОВАЛЕНТНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ДВОВАЛЕ́НТНИЙ а, е.

хім. Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів. Приклади

Головну роль у відновленні й фіксації урану мають відігравати металічне залізо та його двовалентні сполуки. (з наук. літ.)
В атомі оксигену є два неспарені електрони, тому він має бути двовалентним. (з навч. літ.)
Двовалентне залізо є бальнеологічно активним. (з навч. літ.)

лінгв. Який має подвійну валентність (у 2 знач.). Приклади

Двовалентні предикати, поєднуючи властивості двох іменникових синтаксем – суб'єктної та об'єктної, формують окремий різновид предикатів якості. (з наук. літ.)
Функціонуючи як предикат якості-відношення, компаратив є двовалентним компонентом із суб'єктною та об'єктною позиціями. (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.