ДАВИТЬСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДАВИ́ТИСЯ давлю́ся, да́вишся; мн. да́вляться; недок.
чим і без дод.
Їсти, важко ковтаючи їжу (від жадібності, відсутності апетиту і т. ін.).
Приклади
- Жінка кинула й дітям круг мамалиґи, і малеча опала її в кутку, мов горобці соняшник. Козаков довго дивився, як дітвора жадібно давиться гарячими глевтяками. (О. Гончар)
- А “ненажера” [молотарка] тим часом не тільки не давилася, а ще більше .. дерла свого рота. (Панас Мирний)
Задихатися, душитися.
Приклади
- Сергеєв закурив сам і довго мовчав, давлячись димом. (В. Дрозд)
чим.
Їсти що-небудь малопоживне, одноманітне.
Приклади
- В людей свято пройде святом, а в нас і на перший день черствим хлібом давитись прийдеться. (М. Хвильовий)
- – А що б же .. ходив би [Матюха] обшарпаний, ячниками б давився та по-свинячому жив, як вони?! (А. Головко)
- – Книжки купують [бідняки], а самі картоплею давляться. (І. Багмут)
розм.
Позбавляти себе життя удушенням.
Приклади
- [Петро:] Такі мене гіркі думки взяли, така несамовита туга облягла мою душу – хоч давися! хоч топися! (Панас Мирний)
тільки наказ. сп., вульг.
Уживається як лайливе побажання.
Приклади
- – Не дивись, а то з'їси. Ось на, давись! (Дає [божевільна] дулі і співає). (Т. Шевченко)
- – Хапайте, жеріть, давіться, вовчики-сіроманці! – в нестямі кричав Шурабуря. (Б. Антоненко-Давидович)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.