ГУМОРИСТ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГУМОРИ́СТ а, ч.

Автор або виконавець гумористичних творів. Приклади
  • Народжуються ж люди: усе одне до одного – і постать типового невдахи, і прізвище – знахідка для гумориста. (В. Дрозд)
  • Коли Остап Вишня – надзвичайно популярний поет-гуморист, репресований у 30-х роках, – наважився висловити думку, що художник має право помилятися у пошуках творчого почерку й самобутності, з Москви полетів град звинувачень в його “ідеологічній розхлябаності”. (з наук. літ.)
перен. Людина, яка має нахил до гумору. Приклади
  • – Я люблю побалакати й з сільськими дядьками: між ними трапляються веселі гумористи. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Гуморист він у тебе, з ним не заскучаєш, – відгукнувся водій. – Вогонь-хлопець. (О. Гончар)
  • Зареготався пан каштелян до свого почту: “Бачите, хлопці, які русини гумористи?”. (Ю. Логвин)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.