ГУЖ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГУЖ а́, ч.

Міцна мотузяна або ремінна петля на хомуті, до якої кріпляться дуга та оглоблі, або петля для кріплення весла в човні. Приклади

Узявся за гуж – не кажи, що не дуж. (прислів'я)
Збруя в порядку, коні вгодовані, Круто риплять ремінні гужі. (М. Шеремет)
Виготовленням хомутів, гужів, шлей, сідел, віжок, посторонок, нашийників (нашильників), нагрудників, дуг, батогів і т. ін. займалися на Україні лимарі. (з навч. літ.)

Взяти! (команда).

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

На возах, на санях за допомогою живої тяглової сили. Приклади

Дальший переїзд до самого Пекіна також відбувся гужем, у двоколісному візку без ресор. (з наук.-попул. літ.)
Всі вантажі з центру Росії до її далекосхідних околиць відправляли по річках і гужем на конях через Сибір та Охотськ, а далі морем на суднах. (з навч. літ.)

Волоком. Приклади