ГРУДКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ГРУ́ДКА и, ж.

Ущільнений кусок якоїсь речовини, перев. м'якої, розсипчастої, крихкої. Приклади
  • Розвинула [Рахіра] з листків сир, з'їла жадібно одну грудку. (О. Кобилянська)
  • Все співало разом з журавлиною піснею у грудях Василя: – Земля... Земля... Земля... Він хотів показати свою радість синові – нахилився, взяв у жменю грудку землі, роздавив її. (Г. Косинка)
  • Я щодня, як чай з дочкою п'ю, Грудку цукру згадую твою. (І. Нехода)
  • Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. (М. Коцюбинський)
  • Перелітавши, галка, схожа на грудку кам'яного вугілля, непорадно опустилася до гілок, а звідти додолу, в траву. (В. Барка)
перев. мн. Нерівності на поверхні землі у вигляді затверділих горбків. Приклади
  • По збитих замерзлих грудках гуркотить артилерія. (Н. Рибак)

ГРУ́ДКИ док, мн., розм.

Те саме, що гру́ди 1, 3. Приклади
  • Олена Іванівна одною рукою піддержувала його [дитину] під спинку, а другою рукою плескала йому на грудки й на голову водою. (В. Винниченко)
  • Гетьман схопив його за грудки і затряс з такою силою, що у Остапа мало не відірвалась голова. (П. Панч)
  • Михась зчепився з Юрком за грудки. (С. Чорнобривець)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.