ГРУБИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГРУБИ́ТИ блю́, би́ш, мн. грубля́ть; недок., кому і без дод.

Говорити кому-небудь грубощі. Приклади

– Яке ледащо, та й те грубить мені. А за що? (Марко Вовчок)
Мені не хотілося ні з ким спілкуватися. .. Коли вже попадав у товариство, то поводився так, що прости Господи. Хамив, грубив. (Л. Дереш)
Спокійно пояснюйте підліткові прості істини: грубити батькам неприпустимо, слід поважати старших і стримувати свої емоції, навіть якщо у тебе поганий настрій. (з газ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.