ГРОБКИ

Місце для поховань, кладовище, цвинтар, некрополь.

Те саме, що проводи 2).

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ГРОБО́К бка́, ч.

рідко. Те саме, що гро́бик 1. Приклади

Горбик землі, яким завершується могила; гробик. Приклади

Ївга бігла до неї навпростець.., то провалюючись в ямах давніх могилок, то підіймаючись на високі, недавно насипані гробки. (Л. Яновська)
Коли Мирон Данилович ніс хрест укопувати, не впізнав могили: вся біла. Оленка з вікна бачила, як сніг притрушував гробок. (В. Барка)
Десь тут була похована його мати... Він довго блукав поміж засніженими гробками. (О. Чорногуз)

тільки мн. (з великої літери). Те саме, що Про́води 2. Приклади

[Сахно Черняк:] Уже й села нема, а цвинтар залишився. І хто живий, той прийде на Гробки. І пом'яне. (Л. Костенко)
Зона навколо Чорнобиля – небачений світом некрополь, де закопані цілі села, та на Гробки тут ніколи не переставали ходити. (з газ.)

тільки мн., діал. Кладовище. Приклади

[Степан:] Нема ж і моєї Хотини дома, пішла на гробки. (М. Кропивницький)
Краще було на Проводах [ніж на Великдень], коли все село збиралося на гробки поминати родичів. (Ю. Яновський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.