ГРИЗЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГРИЗЬ і, ж., діал.

Ломота. Приклади
  • Вона вже й з кошиком, назбирає і ягоди, і листя, .. сушить і в'ялить і на згагу, і на хрипоту, і на гризь. (Марко Вовчок)

ГРИ́ЗТИ зу́, зе́ш; мин. ч. гриз, ла, ло; недок.

кого, що. Міцно здавлюючи зубами, роздрібнювати й їсти що-небудь тверде. Приклади
  • В печері сиділа стара зайчиха і гризла головку капусти. (І. Нечуй-Левицький)
  • Лосик спокійно напився води, обдивився навколо і почав гризти молоді галузки горобини. (В. Гжицький)
Кусати кого-, що-небудь, здавлюючи зубами. Приклади
  • Устя лежала і гризла якесь стебло. (М. Коцюбинський)
  • Кінь став дибки, хропучи і гризучи вуздечку. (З. Тулуб)
  • Хтось надіється, що цар приструнить грабіжників наших .. Це .. все одно, що вовк зупинив би своїх вовченят, коли вони овечку гризуть. (Ю. Хорунжий)
кого і без прям. дод., розм. Сильно жалити, дошкуляти укусами (про комах). Приклади
  • – Треба ж було тоді впертися? Завіз би зерно – і не гризли б казенні блощиці. (М. Стельмах)
  • – Їхатимеш собі у санпоїзді – чистенько, тепленько, і мухи не кусають, і воші не гризуть. (Є. Доломан)
  • Гризли там [у гаї] нас запекло комарi. (Р. Федорів)
кого і без прям. дод., перен., розм. Постійно надокучати причіпками, докорами, лайкою. Приклади
  • І не проси мене, І не гризи мене: Шкода про се й казати, Щоб із злиденником Та безземельником Марусеньку звінчати. (П. Куліш)
  • – Спершу то таки чоловік трохи шанував, а потім то ще гірше бити почав та ще й докоряє, гризе по цілих днях. (Леся Українка)
  • З невісткою не вжилася [Параска], тепер чоловіка гризе. (К. Гордієнко)
кого, що, перен. Мучити, непокоїти, хвилювати (про думки, почуття і т. ін.). Приклади
  • Нудьга за своїми хлопцями.., за вільною працею гризла мене щодня. (С. Васильченко)
  • Дмитра гризла, не давала заснути досада, злість через невдачу. (В. Козаченко)
  • Мусила розгадати таємницю, яка гризла мою душу. (В. Шкляр)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.