ГРАЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГРА́ЦІЯ ї, ж.

У давньоримській міфології – кожна з трьох богинь краси, радості (Аглая, Євфросинія, Талія), втілення жіночої чарівності. Приклади

Возлюбленику муз і грацій, Ждучи тебе, я тихо плачу І думу скорбную мою Твоїй душі передаю. (Т. Шевченко)
Три сестри, як три гайові грації, сиділи в зеленому курені і вітали гостей. (І. Нечуй-Левицький)

Витонченість, краса в позах, рухах. Приклади

З великою грацією вона повертала голову, дивилась то на одну сережку, то на другу. (І. Нечуй-Левицький)
Її грація, витончена постать будили загальний подив. (Ірина Вільде)
Йому так приємно спостерігати її, ще й відкривати в Марисі оцю вроджену грацію, плавність рухів, природну красу. (О. Гончар)

перен., поет., заст. Про надзвичайно гарну жінку; красуня. Приклади

– Ти й так повинен би співать, як бог, коли ся грація перед тобою! (Леся Українка)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.