ГРАНИЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГРАНИ́ЦЯ і, ж.

розм. Лінія, що розділяє які-небудь території; межа, смуга поділу. Приклади
  • Треба користати зі спочинку, бо за годину-півтори знов праця, аж поки більш-менш не визначаться границі заражених виноградників. (М. Коцюбинський)
  • На самій границі міста, відки над'їхала Краньцовська, стояла величезна корчма з заїздом. (Л. Мартович)
Те саме, що кордо́н 1. Приклади
  • Через російську границю переїхали ми без клопоту. (І. Франко)
  • Аж як переїхали границю з Галичини до Румунії, як почув, що тут люди інакше говорять, так що їх нічого не розуміти, тоді стратив надію дістатися коли додому і заплакав собі сердечно. (С. Ковалів)
перев. мн., перен. Допустима норма, межа. Приклади
  • З її чоловіком ми говорили чимало, все в границях ґречності, ні до чого, звісно, не договорились. (Леся Українка)
  • Рослини й звірята, птиці, риби й комахи мають певні границі для свого насичення. (М. Грушевський)
  • Низька границя міцності обмежує ширше використання алюмінію. (з навч. літ.)
мат. Поняття математичного аналізу, яке використовують для дослідження аналітичних властивостей функції – неперервності, диференційованості, інтегрованості. Приклади
  • Для того, щоб знайти границю елементарної функції, досить обчислити значення функції в граничній точці. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.