ГОРОДНИЧІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГОРОДНИ́ЧИЙ чого, ч., іст.

У повітових містах Російської імперії – службова особа (з дворян), що виконувала на території міста адміністративно-поліцейські функції. Приклади

Мотря .. балакала то з регентом гетьманської канцелярiї про те, де б краще заховати архiв, то з городничим – про лад i спокiй у мiстi. (Б. Лепкий)
Адміністративною владою в місті був городничий, якого призначав уряд. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.